Зелені свята - традиції Рівненщини
Унікальні традиції святкування досі збереглись у Рівненській області
Звичаї - це те, що об'єднує українську націю та кожну окрему родину. Втім, чи знаємо ми значення того, що традиційно робимо з року в рік? Про духовну глибину, символізм та походження ритуалів Трійці, або, як кажуть у народі, - Зелених свят, дивіться у спецпроекті Першого місцевого "Зелені свята: минуле і сьогодні".
Свято має три назви: День Святої Трійці, День Святої П'ятидесятниці або Зішестя Святого Духа на апостолів. У народі його також називають Зеленими святами. Кожна назва має своє пояснення, розповідає протоієрей Петро Мартинюк, клірик Свято-Покровського собору м. Рівне.
Чому "Свята трійця"?
Назву «Свята Трійця» отримано через те, що по обіцянці Бога-Сина зійшов Святий Дух від Бога-Отця, тим самим розкривши таємницю єдності Трійці.
Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день: це був п'ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв було велике свято П'ятидесятниці в пам'ять Синайського законодавства. Всі апостоли разом з іншими учнями Христовими та іншими віруючими одностайно перебували в одній світлиці в Єрусалимі.
Була третя година дня за єврейським рахунком годин, тобто, по-нашому - дев'ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де перебували учні Христові. І з'явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати , освячувати й зігрівати душі.
В Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них і стали проповідувати на їх рідних мовах воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на тих, хто слухав її, що багато хто повірив і стали питати: «Що ж нам робити?» Петро відповів їм: «Покайтеся і хрестіться в ім'я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, тоді і ви отримаєте дар Святого Духа» Таких, що увірували в Христа і охоче прийняли хрещення, виявилося того дня близько трьох тисяч чоловік. Таким чином, почало будуватися на землі Царство Боже, тобто Церква Христова.
Була третя година дня за єврейським рахунком годин, тобто, по-нашому - дев'ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де перебували учні Христові. І з'явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати , освячувати й зігрівати душі.
В Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них і стали проповідувати на їх рідних мовах воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на тих, хто слухав її, що багато хто повірив і стали питати: «Що ж нам робити?» Петро відповів їм: «Покайтеся і хрестіться в ім'я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, тоді і ви отримаєте дар Святого Духа» Таких, що увірували в Христа і охоче прийняли хрещення, виявилося того дня близько трьох тисяч чоловік. Таким чином, почало будуватися на землі Царство Боже, тобто Церква Христова.
Як правило, Трійця відзначається три дні: неділя, понеділок та вівторок. У неділю у православних храмах виконується одна з найбільш урочистих і красивих служб в році, а після Божественної літургії, вчиняють вечірню в пам'ять про поблажливість святого духа на учнів Ісуса. Всі три святкові дні в церквах читають молебні і поминають померлих предків.
Також Зелене свято святкують прикрашанням свого житла запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами. І нині прийнято розкладати на підлогу або ставити у вази так зване "зілля".
Це в першу чергу квіти, в основному польові, і букети, складені з пахучих трав і зелених гілок дерев: берези, липи, клена, дуба, горобини, а також аїру, м'яти, меліси, любистку тощо. Підлога в домі засипається свіжою травою, яка на Трійцю володіє особливою силою: захищає дім від темних сил.
Букет розкидають на городі чи поле – для родючості, а частину зберігають за іконами, з трав роблять лікувальні відвари.
Це в першу чергу квіти, в основному польові, і букети, складені з пахучих трав і зелених гілок дерев: берези, липи, клена, дуба, горобини, а також аїру, м'яти, меліси, любистку тощо. Підлога в домі засипається свіжою травою, яка на Трійцю володіє особливою силою: захищає дім від темних сил.
Букет розкидають на городі чи поле – для родючості, а частину зберігають за іконами, з трав роблять лікувальні відвари.
На Рівненщині досі зберігся унікальний обряд прадавніх слов'ян
"Водіння Куста"
"Водіння Куста"
Село Сварицевичі Дубровицького району на Рівненщині - чи не єдине місце в Україні, де донині у повному обсязі зебреглось унікальне язичницьке свято "Водіння Куста". Цей обряд триває три дні, і беруть у ньому участь лише жінки та дівчата. Віднедавна у цьому селі проводять фестиваль народного мистецтва, щоб зберегти та відродити автентичний фольклор та спадщину Поліського краю.
Водіння Куста
Водіння Куста. На початку дійства дівчата обирали найвродливішу дівчину із села. Вона і була "Кустом", або "Кустяночокою". Її пишно прикрашали зеленню - із лепехи та гілля робили спідничку, на голову одягали кілька віночків. Одяг був на стільки пишним, аби люди не могли впізнати односелицю. Інші учасниці гурту вбиралися у святковий одяг, також із барвистими вінками. Такий обрядовий гурт обходив усе село. Обовязково співали кустові пісні. Господарі віддаровували "Куст". Якщо чиюсь оселю минали, це було образою, бо казали "кого Куст минає, той щастя не має". Як бачите, "Водіння Куста" чимось нагадує зимовий обряд водити Козу на Різдво, тільки з так званими літніми колядками.
Трійця – це своєрідний символ повернення до життя. У це прекрасне свято оживає вся природа розквітає та наповнюється яскравими фарбами і ваблячими ароматами. Не дарма у народі кажуть: "З Трійці починається справжнє літо".
