Кровна справа
Асоціація України з Європейським союзом більшість українців цікавить у економічному та промисловому аспекті - вищі зарплати, якісніша продукція, полегшений процес виїзду за кордон. Та не всі знають, що імплементація зачіпає наше життя і тіло впритул до... краплі крові. Донорство - одна із систем, яку реформуватимуть в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Зміни, які стосуються охорони здоров'я, прописані у Главі 22 «ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ'Я» Угоди про асоціацію. Зокрема, вони встановлюють стандарти якості та безпеки забору, тестування, обробки, зберігання та розповсюдження крові людини та її компонентів. Це прописано у чотирьох директивах до Глави 22 Угоди про асоціацію.
Україна зобов'язана поступово наблизити своє законодавство у медичній галузі (а зокрема ці чотири директиви щодо якості та безпеки крові людини) до законодавства ЄС протягом 3 років з дати набрання чинності цією Угодою.
За даними опублікованого Звіту про виконання Україною Угоди, прогрес просування реформ у галузі Громадського здоров'я становить лише 4%.
Тобто експерти вже спостерігають затримку у імплементації зобов'язань за Угодою про асоціації що стосується громадського здоров'я.
У 2015 році в Україні працювали експерти Європейської комісії, які визначили ряд недоліків у роботі служб крові. Зокрема, називають - відсутність загальнонаціональної системи крові та реєстру донорів, недоліки в безпеці (якості - інфекційній та імунологічній) донорської крові, нестабільність в забезпеченні пацієнтів компонентами.
ВІдштовхуючись від визначених недоліків проводилась розробка Стратегії розвитку національної системи крові.
ВІдштовхуючись від визначених недоліків проводилась розробка Стратегії розвитку національної системи крові.
Стратегія визначає підходи та засади управління, безпеки та стабільності функціонування служби крові шляхом належної організації її роботи, що передбачає централізоване управління та належне фінансування на рівні держави, заготівлю крові від добровільних безоплатних донорів, впровадження сучасних технологій заготівлі, переробки донорської крові на компоненти і виробництво препаратів, тестування, зберігання та розподілу, впровадження систем управління якістю та гемонагляду, а також підготовки та навчання медичного персоналу. Реалізація стратегії буде забезпечувати запобігання поширенню гемотрансмісивних інфекцій та надання достатньої за обсягами трансфузійної допомоги населенню з використанням якісних і безпечних компонентів і препаратів донорської крові у необхідній кількості.
За даними МОЗ України
За даними МОЗ України
Юрій Лазаревич, голова благодійної організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне», каже: в першу чергу гальмування імплементації щодо якості та безпеки крові людини та її компонентів відбувається через неприйняту Стратегію розвитку національної системи крові. Хоча за визначеним планом її мали б прийняти хоча б у 2017 році, та досі її прийняття відкладають.
Стратегію має затвердити Уряд відповідним рішенням. Та наразі проблема на рівні Міністерства фінансів - впровадження заходів, передбачених стратегією потребує значних коштів (оскільки створюється нова служба, потрібне і нове обладнання, яке перевірятиме якість крові, зокрема). Тому Міністерство охорони здоровя знову мусить внести правки до цієї Стратегії.
Стратегію має затвердити Уряд відповідним рішенням. Та наразі проблема на рівні Міністерства фінансів - впровадження заходів, передбачених стратегією потребує значних коштів (оскільки створюється нова служба, потрібне і нове обладнання, яке перевірятиме якість крові, зокрема). Тому Міністерство охорони здоровя знову мусить внести правки до цієї Стратегії.
КЛЮЧОВІ ЗАВДАННЯ НА 2018 РІК
Завдання, що стосуються якості та безпеки крові людини та її компонентів, на наступний рік прописані у Звіті Про виконання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році
Забезпечити розроблення та в подальшому прийняття змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів».
Забезпечити розроблення та прийняття нормативно-правових та відомчих актів з метою імплементації законодавства щодо донорства крові та її компонентів відповідно до європейського законодавства
Як зміниться структура служби крові?
На національному рівні буде створено трансфузійний центр, що увійде до складу МОЗ України.
На регіональному рівні будуть функціонувати центри служби крові на базі обласних станцій переливання крові. Крім них будуть трансфузіологічні регіональні комітети.
Окремо будуть відділені лікарняні банки крові, які займатимуться виключно клінічною трансфузіологією, не маючи право забирати та самотужки переробляти кров.
На регіональному рівні будуть функціонувати центри служби крові на базі обласних станцій переливання крові. Крім них будуть трансфузіологічні регіональні комітети.
Окремо будуть відділені лікарняні банки крові, які займатимуться виключно клінічною трансфузіологією, не маючи право забирати та самотужки переробляти кров.
Додаток до Національної стратегії розвитку служби крові. Проект організаційної структури служби крові України
Працівники Рівненської обласної станції переливання крові готуються до змін і вже працюють над оновленням та модернізацією устаткування. Велику увагу приділяють майбутнім змінам, що покращать умови транспортування та умови збереження компонентів крові, адже це впливає на якість донорських матеріалів.
Один донор може врятувати життя трьох людей. В Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів, тоді як у країнах Європи – 25, у США і Канаді – 40-60, розповідають представники БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне».
“
"В Європі вже тестують донорів не тестами, які шукають антитіла, а тестами, які шукають конкретний вірус. Вони дорожчі, але так відразу донора можна тестувати чи інфікований ВІЛ, чи гепатитами. А в нас відбирається [кров], через три місяці, коли виділяться антитіла, знову тестують, щоб знати чи можна ту кров використовувати
В Україні нині немає єдиного реєстру донорів. В екстрених ситуаціях донорами, зазвичай, стають родичі, друзі, знайомі... В особливих випадках станція переливання крові допомагають волонтерські організації. Це - одна із проблем українського донорства - у нас вони ситуативні. В той час, як в Європі бути донором - почесне звання, хоча і роблять це безоплатно.
Тим часом реалії українського донорства інші:
"Потрібні донори усіх груп крові!" - з такими і подібними закликами неодноразово з'являються публікації від волонтерів чи родичів хворих людей.
Тим часом реалії українського донорства інші:
"Потрібні донори усіх груп крові!" - з такими і подібними закликами неодноразово з'являються публікації від волонтерів чи родичів хворих людей.
Мар'яна Рева - одна з тих, чиї повідомлення у соцмережі ФБ часто саме такого змісту - потрібні донори. Благодійний фонд "Скарбниця надії", яким керує Мар'яна займається допомогою онкохворим дітям. Окрім збору коштів через подібні заклики у соцмережах та ЗМІ благодійний фонд проводить різноманітні акції, аби залучити якомога більше людей до благодійництва, а також - аби популяризувати донорство. Адже часто допомога потрібні не лише гривнею, а й... кров'ю чи її компонентами. І чиїсь 400 грамів крові можуть врятувати життя кількох дітей.
“
Однозначно реформа потрібна і я за те, щоб її здійснювали якомога скоріше.
Попри тривалу розробку та затвердження законодавчої бази представники волонтерських, благодійний організації та медичних установ чекають на реальні кроки з впровадження євроінтеграційних реформ, і ще більше - на результати, які ці реформи принесуть в життя українців.
Телерадіокомпанія "Рівне1" із вересня 2017 року по лютий 2018 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (https://ec.europa.eu/europeaid/), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені в інформаційних матеріалах, підготовлених в рамках проекту, є особистою позицією авторів телерадіокомпанії та жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.
