rivne1.tv
300 кілометрів над рівнем моря
«Передусім підкорювати кожний раз себе, а не гірські схили» - Юрій Кравчук
Матерхорн, Монблан, Ельбрус, Косцюшко, гори Кавказу…. Костопільчанин Юрій Кравчук підкорив найвищі вершини всіх континентів, крім Антарктиди, та найвищої точки світу - Евересту.
І на кожен із материкових піків він брав із собою український прапор.
Від чого залежить успіх його експедицій і що додає сили альпіністу підкорювати що разу вже знайомі і нові вершини?
Юрій Кравчук – радіожурналіст, поет і альпініст. Він вже понад 30 років підкорює гірські вершини. Деякі навіть по кілька разів.
Любов до мандрів зародилась ще у шкільні роки на уроках географії. Тоді почав свої перші туристичні походи - спочатку мандрував рідними краями, українськими Карпатами. Поступово відкрив перед собою горизонт світових вершин.
Попри значний досвід він щоразу ретельно готується до чергової експедиції навіть за знайомим маршрутом.
«90% успіху залежить від підготовки» - каже альпініст.
Тому активно загартовує організм – від спортивних занять до моржування.
Щодня ходить на зарядку, бігає крос мінімум 3 км. Коли ж готується до високих гір - бігає і 10, і 20 км. Під час підготовки до сходження на семитисячник – бігав з протигазом, щоб обмежувати доступ кисню. А ще - час від часу проходить трасу у мотузковому парку, який створив разом з однодумцями у Костополі. Окремі ділянки тут нагадують ті ж перешкоди, які долають альпіністи у горах. Тільки висота зовсім інша.
«Треба весь час готуватись, треба цим жити. Це вже стиль життя такий», - каже Юрій Кравчук.
Але найбільше - треба мати бажання, любов до цього.


Альпи, 2015 рік

«Я дуже багато зустрічав людей, які фізично здорові, кажуть «я штангу підіймаю, я борець». А коли доводилось справді в житті – і психологічно не готовий, і витривалості не вистачає. Багато факторів впливають на успіх».

Експедиції тривають кілька тижнів. Усе залежить від висоти гори, її складності, акліматизації та підготовки альпіністів:
«Бувають унікуми, які роблять сходження швидкісні. Якщо хороша акліматизація, він приїхав з Евересту чи іншого семи-, восьми тисячника, перед цим був на аналогічних вершинах – це можна зробити в два-три рази швидше. У нормі сходження займають багато часу. В мене було якось - сходив на Деналі, приїхав, а через кілька тижнів поїхав на Ельбрус. І я за добу піднявся двічі на вершину. Так склалось, треба було провести чоловіка».
«Ти долаєш не гори – ти долаєш себе»
В умовах лютих морозів, вічних снігів альпіністам доводиться щохвилини боротись – зі сном, втомою, нападами ліні. Борються альпіністи і з «побутовими» проблемами, адже щоранку потрібно приготувати їсти, топити сніг, а цього не хочеться робити, бо мерзнуть руки. Але всі зрозуміють, що без цього не обійтись, тут всі рівні.
Щоранку змушують себе рано прокинутись, доки сонце не «оживило» каміння. За примерзле каміння можна чіплятись і це допомагає просуватись на вершини, коли ж сонце пригріває - каміння ніби «оживає», пояснює альпініст.

Альпи, 2015 рік
«Дорожче як людське життя не може ніяка вершина коштувати. Гори як стояли, вони будуть стояти мільйон років. Але треба тверезо оцінювати свої можливості.
Ти долаєш не гори – ти долаєш себе»
Юрій Кравчук
Своє захоплення горами Юрій Кравчук поєднує з благою метою - популяризувати Україну у світі. Разом з другом Ігорем Парчевським долучився до акції «Прапор України на вершинах світу». Вперше прапор України встановили влітку 1997 року на вершині Альп - горі Монблан. Саме Юрій запропонував популяризувати українське у світі. Так, одного разу у Танзанії нашу експедицію сприйняли за італійців. Довелось пояснювати, що приїхали з України, і це вже не Радянський Союз, не Росія, а окрема держава, згадує товариш Ігор Парчевський.
Разом з друзями Юрій Кравчук піднявся на не одну вершину. Усі навіть складно назвати відразу, адже на деякі сходив по кілька разів. Але якось підрахував, якби всі гори скласти в одну, то піднявся вже на 300 кілометрів вище землі.
Долати люті морози та підкорювати все нові вершини допомагає пану Юрію його сім'я - дружина і три доньки. У висотних сходженнях участі поки не беруть, але разом відпочивають на природі. Найбільше цікавиться туризмом середня дочка Настя - любить ходить в гори, поїздки з ночівлями в палатках. Одного разу пропустила мандрівку, бо захворіла, і все одно дуже хотіла поїхати.
А ще, доньки випадково придумали для тата талісмани. Одного разу дали в подорож маленьку іграшку - відтоді Юрій завжди бере з собою один з таких "талісманчиків".

У свої 60 років Юрій Кравчук не зупиняється, а і далі планує чергові експедиції на нові гірські вершини. Адже попереду - мрія кожного альпініста - найвища гора світу Еверест.
Своє захоплення вдало поєднує зі ще одним - пише вірші та пісні. Про любов, дружбу... І про гори.
Фото надані Юрієм Кравчуком

Матеріал циклу "Нові герої" виготовлено в рамках проекту "Україна +" від ГО "Інтерньюз Україна"

Made on
Tilda