Чи модно економити державні кошти через ProZorro на Рівненщині?
Відкриті державні закупівлі та збільшення конкуренції між постачальниками і як результат значна економія бюджетних коштів - ось основні переваги у запровадженні ProZorro. Системи, яка фактично з серпня 2016 року прийшла на зміну паперовим держтендерам, стала обов'язковою для органів місцевого самоврядування.
Адже дозволяє зекономити не малі державні кошти.
Святослав Клічук про економію через торги
Через ProZorro купувати обов'язково, якщо вартість товарів чи послуг перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — півтора мільйони. Закупівельники, які не дотягують до цих сум, теж можуть користуватися системою відкритих електронних торгів, щоб отримати найкращу пропозицію. Якщо ж такого бажання немає, але контракт перевищує 50 тисяч, обов'язковим є оприлюднення звіту про укладені договори.
"Від 50 тисяч обов'язково є звіт. З цієї мітки починається - тобто ти купуєш ,де хочеш, використовуючи систему прозоро чи не використовуючи. Але обов'язково маєш повісити звіт, що ти купив, в кого і за скільки. Тобто ми це бачимо… Раніше цього не було. Це ще один плюс введення цієї реформи – що ми побачили більше інформації. Тому здається, що є більше зради і більше порушень".

СВЯТОСЛАВ КЛІЧУК
КЕРІВНИК ГО «ЗА ЧЕСНИЙ ТЕНДЕР»
Всі бачать все - таким став головний принцип творців системи ProZorro. Втім, зрозуміло, що таке нововведення зовсім не втішило держчиновників, які звикли наживатися на бюджетних закупівлях. Тож, найпоширенішим є намагання заховати тендер, щоб потенційні учасники не змогли його знайти і подати свої пропозиції. Ну, а довірені постачальники, звичайно ж, про все дізнаються і абсолютно «випадково» стануть переможцями. Так можна зробити, коли сума замовлення не дотягує до 200 тис. гривень, і відбуваються допорогові закупівлі.
За прикладами таких зловживань далеко ходити не треба. Один із найсвіжіших - реконструкція фонтану, що у центрі міста. На його ремонт без тендеру виділили майже 1,5 мільйон гривень. Не дотягнувши 48 тисяч 178 гривень тисяч гривень.
Окрім фонтану таких прикладів лише в одного управління Житлово-комунального господарства предостатньо, втім, інші теж не гребують. Так, Управління освіти уклало прямий договір з рівненським "Ремтехбудом" на ремонт покрівлі дитячого садка №57. Виділена сума - 1 мільйон 417 тисяч 423 гривні. До проведення тендеру не вистачило 82 тисячі 577 гривень.

97 тисяч 201 гривні не вистачило для проведення тендеру на реконструкцію Спортивної школи №2. Прямий договір уклали з фірмою "Кортакоз".


А ось і приклади допорогів із зовсім "смішними" сумами. Так, комунальному підприємству "Рівнеелектроавтотранс рівненської міської ради " не вистачило 4 тисячі гривень, щоб оголосити тендер на закупівлю 240 автошин на суму 996 тисяч гривень". У цьому випадку Комунальне підприємство є монополістом тому поріг для обов'язкового тендеру складає 1 мільйон гривень.

11 гривень не дотягнула до порогу в 200 тисяч і Рівненська Центральна районна лікарня.
Головний лікар Ігор Гудима в перший день зими 2016 року підписав договір про закупівлю Гематологічного аналізатора на суму 199 989 грн. (фотка) Тендер проводити через Прозорро не захотіли.


А ось і рекордні 2 гривні, 22 копійки . Саме стільки не вистачило УЖКГ, аби оголосити тендер на поточний ремонт вулиці Петра Могили. Отож всі роботи виконувало шляхово-експлуатаційне управління.
Як бачимо, прикладів, коли замовники винаходять різні способи обійти систему та провести «своїх» підрядників є чимало.

САМЕ ПРОСТЕ ЦЕ ТЕ, ЩО ЇМ НЕ ХОЧЕТЬСЯ МОРОЧИТИСЯ І ЗАЙМАТИСЯ ЦИМИ ДОКУМЕНТАМИ І ІОНИ ХОЧУТЬ ЗЕКОНОМИТИ ЧАС. ЦЕ МОЖЕ БУТИ ЦІЛКОМ РЕАЛЬНО. Є ВИПАДКИ РАЗОМ З ТИМ , ЩО ВОНИ ПЕРЕПЛАЧУЮТЬ, КУПУЮТЬ ДОРОЖЧЕ І ВОЧЕВИДЬ МАЮТЬ З ЦЬОГО ВІДКАТ. І НІХТО ЦЬОГО ОСОБЛИВО НЕ КОНТРОЛЮЄ.

СВЯТОСЛАВ КЛІЧУК
КЕРІВНИК ГО «ЗА ЧЕСНИЙ ТЕНДЕР»
"100 % життя - Рівне" - Організація яка відслідковує закупівлю лікарських засобів. Тендери на закупівлю медикаментів із корупційним присмаком - на кожному кроці, каже голова правління Юрій Лазаревич.
Уникнути конкуренції та економії намагаються також в районах та селах області. Прикладом цього є , свого часу гучна справа з закупівлею у Бабині. На покращення якості навчання тут сільрада у переддень Нового року витратила чималі за місцевими мірками кошти.

Так майже усю державну субверцію , а це мільйон триста шістдесят тисяч гривень у сільраді розділили на кілька рівних часток по 199 тисяч. По жодній із закупівель, зрозуміло, що тендер не проводили. Майже вся сума, лише частинами дісталася одному і тому ж підприємцю. Дроблення сум - ще один спосіб уникнення тендерів.
Рішення влади , які по суті б мали унеможливлювати спекуляції із держзакупівлями на ділі скасовують. Хоч такі спроби і справді були. Так, аби показати свою чесність та прозорість у вересні 2016 члени міськвиконкому прийняли рішення про зниження порогів до 50 тисяч , коли тендери є обов'язковими. Проте, вже влітку цьогоріч його неочікувано для всіх - скасували.
Чому влада не хоче працювати прозоро? Проти повернення до старих норм і громадські активісти. Юрій Лазаревич каже, що все-таки хід про зниження порогів свою ефективність довів.

55 мільярдів гривень — такі орієнтовні втрати від неефективних закупівель щороку. Половина — від безпосередньої корупції. Інша — через штучне зниження рівня конкуренції.
Невже в Україні все ще "не модно" працювати прозоро?
Тетяна Іващук, Олена Рибінська, Олександр Туз,
Євген МИрончук, Роман Мельничук
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website